Богдан вирішив суворо дотримуватися інструкції й через один суворий пункт мив нові кухонні щипці після кожного кружальця огірка.

Він сидів за столом і збирав собі бутерброд до чаю: хліб, сир, відкрита банка маринованих огірків і металеві щипці. На упаковці приладу чіткими літерами зазначалося: «Ретельно мити після кожного використання». Богдан був людиною педантичною, тому вирішив діяти строго за правилами.

Перше кружальце лягло на сир без зауважень. Богдан підвівся, сумлінно вимив щипці під краном, витер рушником і повернувся по друге. Після другого він повторив процедуру, адже окремий огірок — це повноцінне «використання». На третьому кружальці він підсунув стілець ближче до мийки. На четвертому — переніс туди свою тарілку: ходити через усю кухню заради одного клацання щипцями здавалося марною витратою сил.

Рушник уже намок, а на хлібі ще залишалося чимало порожнього місця. Богдан знову перечитав упаковку: кількість огірків за одне використання виробник, на щастя, не обмежував.

Він нахилив банку, широко розвів щипці й спробував загребти одразу цілу гірку. Огірки вислизали, розбризкуючи розсіл, тому він стиснув інструмент міцніше. На хліб нарешті впала соковита порція, щедро поливши сир маринадом.

Богдан востаннє вимив щипці, витер їх і поклав у сушарку. Але коли він підняв бутерброд, розмоклий від маринаду хліб прогнувся, і всі огірки дружно сповзли назад на тарілку. Богдан зітхнув, відклав щипці, узяв звичайну виделку й просто доїв їх окремо. Інструкцію було виконано бездоганно, хоча чай до цього моменту вже геть вихолов.