Павел увімкнув у телефоні режим «Тихі вулиці» саме для того, щоб не протискатися через ранковий натовп біля міського ринку. Він просто йшов до кав’ярні, щоб спокійно випити кави перед роботою. Навігатор запевнив, що провулок праворуч абсолютно порожній.

Провулок і справді був порожнім, але тільки до повороту. За ним тягнулися довгі столи із сиром: сьогодні там проводили суботній ярмарок дегустацій, про який додаток не знав. Натиснувши «Обійти людну ділянку», Павел пішов за новою стрілкою в сусідній прохід, де продавчиня одразу простягнула йому бринзу на зубочистці. Сперечатися з бринзою натщесерце Павел не став.

Сусідній прохід виявився відділом випічки. Намагаючись обійти тацю з маківником, Павел попросив додаток знайти інший шлях. Нова стрілка повела його вглиб ярмарку, де його щедро пригостили теплом узваром. З маківником в одній руці та стаканчиком у другій Павел вже фізично не міг натискати на екран. Він просто змирився й допив узвар біля краю столу.

Звідти він нарешті побачив двері потрібної кав’ярні. Біля неї не було жодної людини: усі потенційні покупці куштували сир та випічку надворі.

Павел зайшов у порожній зал і замовив еспресо. Поки бариста готував каву, він відкрив навігатор. Видаляти згенерований шлях він не став. Без телефонних помилок він би пройшов звичайною вулицею й залишився без безкоштовного сніданку.

Павел перейменував маршрут на «Суботні пробники» й додав примітку: «Не коригувати. Приходити голодним». На наступну суботу він поставив нагадування вийти на двадцять хвилин раніше, щоб встигнути скуштувати все.