Курйоз з голосовим асистентом

Сьогодні вранці, поки я готував каву, моя нова розумна колонка вирішила стати справжньою комедією. Я попросив її поставити музику, але якось вона вловила слова "поставити битву". І замість м’якого джазу почала грати звук битви з якогось старого бойовика.

Не знаю, чи це був сигнал, але потім я спробував запитати у неї, як приготувати каву. А колонка відповіла: "Відкрийте банку з блискавкою". Я не знав, що значить "блискавка" у цьому контексті, але послухав. Відкрив банку з кавою і, здається, щось наробив не те. Кава виявилася настільки міцною, що я відчув себе супергероєм на кавовій енергії.

Врешті-решт, я вирішив викликати допомогу, натиснувши кнопку "поміч" на колонці. Вона просто почала грати музику про самотність. Можливо, це все був плоский жарт? Як можна отримати підтримку від технології, яка сама почала грати абсурд?

Тож я просто поставив каву на стіл, посміхнувся до неї і сказав: "Ну, хоч ти не була розумнішою за мене". Вона тихо заспівала: "Baby, come back..." на максимальній гучності.

This morning, while I was brewing coffee, my new smart speaker decided to become a real comedy show. I asked it to play some music, but somehow it caught the words "play a battle." Instead of some smooth jazz, I got the sound of an epic fight from some old action movie.

I wasn’t sure if this was a sign, but then I tried to ask it how to make coffee. The speaker replied, "Open the lightning jar." I had no idea what "lightning" meant in this context, but I gave it a go. I opened a coffee jar and somehow ended up with a brew so strong that I felt like a superhero on coffee energy.

Eventually, I decided to call for assistance by pressing the "help" button on the speaker. It just started playing a song about loneliness. Was this all just a flat joke? How can you get support from a technology that started playing absurdity?

So, I just placed the coffee on the table, smiled at it, and said, "Well, at least you weren’t smarter than me." It quietly sang back, "Baby, come back..." at full volume.